“Тут немає слова “бридко”: і ноги пораненому помиємо, і білизну поміняємо”. Так про свою роботу на стабілізаційному пункті 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади каже медикиня “Яся”. Вона пішла до війська доброволицею у 22 роки. У військкоматі її відмовляли, лякали смертю чи каліцтвом, та дівчина свого бажання не змінила. Зараз рятує поранених на Донеччині. Про лікування, складні випадки та як переживає смертьґ.
