Хитрий
Перший вихід «Хитрого» на лівий берег Дніпра став для нього справжнім бойовим хрещенням. Коли на його групу вийшли одразу 20 окупантів, довелося вступити в контактний бій. Майже усіх противників було ліквідовано. І то був лише початок, адже подібні штурми «Хитрому» та його побратимам доводилося відбивати майже щодня протягом кількох тижнів. Разом зі своїми бійцями «Хитрий» пройшов багато випробувань. Та й зараз готовий з ними у вогонь і воду. «Я себе відчуваю більше не командиром, а другом для хлопців. Я завжди разом із ними і не цураюся жодної роботи. Треба щось для них привезти – везу. Треба копати – стану разом із ними і копатиму. Вважаю, якщо ми не можемо дружити, то й працювати разом не зможемо», – переконаний він. Командир взводу 39-ї окремої бригади берегової оборони «Хитрий» – про те, через яку хворобу не міг потрапити до війська, як це – взяти на себе роль лідера в бою, які рішення є найважчими, чому хлопці намагаються не псувати настрій один одному і що більше ніколи не зробить після війни. Відверта розмова – у новому випуску проєкту.
39-ї ОБрБО «Серце б’ється»
